О 17.00 год в музейно-культурному комплекс Львварня (вул. Клепарвська, 18) вдкриться виставка Свт Захара Беркута. На нй буде представлено 25 ункальних образв, створених художницею з костюмв Антонною Белнською спецально для зйомок сторичного екшену. Гост виставки зможуть дзнатися подробиц про створення фльму та посплкуватися з творцями фльму та акторами в неформальнй атмосфер в рамках фуршету.
Було проведено клька експедицй в Карпати, до консультацй залучен спецалсти з стор та музейн працвники. Спврежисером стрчки став Джон Внн, а над сценарм працювали Ярослав Войцишек та Рч Ронат. ось не скажеш, що все це нерозумно. А ця сторя (Захар Беркут - Ред. Всеукранська прем’ра фльму Захар Беркут вдбудеться 10. Звичайно, двчина не змогла встояти проти тако спокуси – до оточення така просунута розважальна програма ще не дйшла.
Першу монету представник банку подарував режисеров фльму Ахтему Сетаблаву. До зйомок залучили близько 500 акторв, з яких половина знмалася у батальних сценах. Але для жанрового кно, яке вийде в мжнародний комерцйний прокат, це радше плюс. Згадаймо ту ж битву пд Фермоплами, яка трапилася в 5 столтт до н. сторичний екшен Захар Беркут став найбльш очкуваною укранською кнотеатральною прем'рою ц осен.
Продюсери: гор Олесов, Юрй Карновський, Джефф Райс, Раджа Коллнз. Гост виставки зможуть дзнатися подробиц про створення фльму та посплкуватися з творцями фльму та акторами в неформальнй атмосфер в рамках фуршету. У вдповдь на це розлючений хан виршу помститися збираться йти прямо через гори, руйнуючи карпатськ селища. Але ми вримо в перспективи длово журналстики в Укран, тому що вримо в перспективу Украни. Довдково. Мсцев мисливц – брати Беркути потайки пробираються в табр, звльняють полонених вбивають сина Бурунди.
“Там, де я жив разом з батьками, у Середнй Аз, ми не проходили цей твр вана Франка. тому я прочитав його, передивився клька разв надзвичайний фльм Леонда Осики. я точно знаю, що саме я звдти взяв. Чудовий склад акторв, надзвичайна атмосфера, метафоричний фльм з чтким громадянським меседжем. тому, прочитавши, побачивши цю стрчку, я знав, про що я сьогодн хочу розповсти”, – пдкреслив Сетаблав.
