Детальнше30 счня на екрани Украни вийшов фльм Наш котики, а точнше Наш котики або як ми полюбили лопати в умовах обмежено антитерористично операц з елементами тимчасового вонного стану. Нам здаться, що назва вповн переда увесь дух фльму. Але давайте все ж поговоримо детальнше.
Це наша гордсть. Псля одного з предпоказв фльму я запитала ветерана, який служив у ЗСУ, як йому фльм. Тож вона заклика разом смятися небезпец в обличчя. Вдвага, мужнсть, трохи гпнозу та фрмовий гумор— вибухова сумш для тепло зустрч. У ролях: Дмитро Тубольцев, Петро Микитюк, Станслав Бжезнський, Ярослав Федорчук, Дмитро Хом’як, Вра Климковецька, Михайло Кукуюк, Дмитро Ярошенко. Хоч спершу м – яка несправедливсть! – нхто не врить. Серед акторв, що з’являться у кадр, ветерани АТО. Що непримно вразило: недолуга журналстка Оля, яка заради дотримання захдних стандартв журналстики поперлася брати нтерв'ю в окупантв. Наша органзаця Канцелярська сотня побудована навколо даних.
Спершу виникла дея створити у рамках Babylon’13 невеличкий серал з коротких серй назвати його “Блндаж”. Ми з Володею знмали саме комедю, адже в цьому була необхднсть. У них все це працю, адже смх насправд да певну амнстю. На позициях к четверке для выполнения тайного задания присоединяется тщеславная журналистка. Ця дея природна, вона змете ус штучно побудован форми. – Який мир?
Так, з кшкою у пакет вйськовий похав до мста. ЗЛок прискорються. Його задум був простим: блндаж на лн фронту, в якому несуть повсякденну службу вони АТО. Офцйним саундтреком фльму стала украномовна псня “Жовтий скотч” гурту Yurcash. Дал – красива розв’язка. Про нього сперечатимуться. На Захара Беркута, наприклад, глядач пшов, але це не стало культурною подю.
Цкаво, що Тамного щоденника Симона Петлюри Шляхетних Волоцюг, у яких грав сам актор, вн дивитися не радить. Глядачам, як хотли б познайомитися з сучасним укранським кно Петро Микитюк пропону переглянути Поводиря, Мо думки тих Черкаси. До слова, ранше льввський кнознавець Станслав Тарасенко писав Galnet про те, що Черкаси – це справжн арт-патротичне кно, на яке ми заслуговумо.