З нього виходять двчинка та баба. Наша комедя народилася природно. “Ми жартували навть пд час бою, пдколювали сепарв, знущалися над ними. Я навть вигадував частвки. На його думку, гумор вдгравав важливу роль пд час складних ситуацй. А його стрчка Брама довела, що й до комед Володимир здатний. Ось тут Уляна Супрун заохочу подивитися, як горить Кремль. Бережть себе! – вийшов з блндажу. Втм, саме вони стають причиною грандозного фаско масштабно операц ворога… Вдвага, мужнсть, трохи гпнозу та фрмовий гумор — вибухова сумш для “тепло зустрч!” – йдеться в опис до фльму, оприлюдненому на сайт Держкно. Ай! А-а! Пацани, за что?! – верещав переляканий Гоша.
Ти бачиш кров лайно, тому без гумору можна збожеволти", - вважа ветеран Олексй Цимбалюк. У фльм йдеться про 2014 рк – розпал гбридно вйни Рос проти Украни. Фреймворк вм працювати з рзними типами завдань (насправд, кожен тип завдання — це невеличкий плагн до фреймворка). особистий герозм вддансть журналстському фахов, вартують окремого пам’ятника. – Так. Особливо в порвнянн з озброними до зубв "сусдами".
Оригнальна назва Втм, саме вони стають причиною грандозного фаско масштабно операц ворога. Так ветерани вчаться говорити на складн теми через творчсть та жарти. А смх найефективншою практикою подолання соцальних травм да можливсть позбавитися стереотипв. А-а-а-а! Ну тод наче все… Найбльше сподобалося те, що фнальн титри доповнюють вдео та свтлини з вйни, з яких на глядачв дивляться реальн вйськов та волонтери, а саме завдяки хнм щоденним подвигам ми живемо у свох мирних мстах. “Ми не сммося з вйни, ми тльки показумо, що хлопц на фронт – це жив люди, яким властиво пожартувати”, – наголосив Дмитро Хом’як. Йому теж подобаються солдатськ посмшки та жарти, бо за ними капелан розум, що хлопц ще жив, це його тшить. Дя стрчки вдбуваться 2014 року в перш мсяц АТО на однй позиц з назвою Туалет або Капустина.
Цкаво, що Тамного щоденника Симона Петлюри Шляхетних Волоцюг, у яких грав сам актор, вн дивитися не радить. Глядачам, як хотли б познайомитися з сучасним укранським кно Петро Микитюк пропону переглянути Поводиря, Мо думки тих Черкаси. До слова, ранше льввський кнознавець Станслав Тарасенко писав Galnet про те, що Черкаси – це справжн арт-патротичне кно, на яке ми заслуговумо.
