Сюжет розгортаться навколо подй 1241 року, коли монгольська орда пдходить до Карпат, знищуючи та обкрадаючи все на свому шляху. Окрм цього, з нагоди прем’ри фльму, в Укран випустили тематичну марку та србну монету вд “Ощадбанку”. Як справжнй Ромео, вн закохуться у дочку боярина Вовка Мирославу (Попп Дрейтон). Режисерами проекту стали Ахтем Сейтаблав Джон Внн. Ти нби розумш, що хн притягнули за вуха, що все зроблено шаблонно, незграбно. Ця сторична драма екранзацю твору вана Франка Захар Беркут, який побачив свт у 1883 роц, та люстру боротьбу народв Карпат за власну свободу. , звичайно, те, що любить глядача — мсцева автентика.
Коли на одного запрошеного гостя стльки ролей, краще просто стояти на мсц, що Патрк й робить з стоцизмом. У фльм знмалися й нш ноземн актори з досвдом, проте рзниця мж ними та нашими втчизняними акторами взагал не вдчувалася. Ворог на пдход до Карпат. вони були, в першу чергу, здивован тим, що пд час вйни в Укран опкуються культурою, кно зокрема. Вд сюжету, створеного Франка, крм головних геров битви Мирослави Максима з ведмедем мало що залишилося. UA, на вдновлених декорацях величезно грсько ущелини, створено спецально для фльму. Зовсм трохи гумору. Тому, напевно, за недотримання взагал будь-чого цей фльм не можна критикувати: за появу у фльм персонажа з ншого столття на м’я Богун, за напвздохлого двоглавого гуся на медальйонах монголв, за те, що монголи розумють укранську, а укранц – монгольську, розмовляючи кожен на свой мов, за феричний фалчний камнь на верхвц гори та за концерти Роберта Патрка на дримб посеред озера Синевир для Даждьбога, Перуна та нших язичницьких богв. Але, все-таки, з огляду на перспективу мжнародного прокату, кольоровсть тльки б додала бонусв фльму.
Це, в першу чергу, глядацьке кно. Тому вноч вони пробирають до табору монголв та звльняють полонених. Бюджет “Захара Беркута” 113 млн гривень, з який 30 млн надало Державне агентство Украни з питань кно. Однак у Беркут все це здаться якимось чужордним, злегка недоречним. По сут, няких психологчних трансформацй у фльм ми не спостергамо.
Я хвилююся за цей фльм як за власну дитину, яку треба вдпустити у велике плавання. Сподваюся, те, що ми зробили з командою, знайде вдгук у серцях глядачв та змусить замислитися. Той свт, який лежить поза межами нашого дому, ма бути добрим до нашо дитини, тобто до нашого фльму. Тод у нього буде гарна доля, – подлився своми сподваннями режисер Ахтем Сетаблав.
