“Творц фльму оголосили про масштабний перформанс, присвячений цй под. Найбльший кнотеатр крани стане майданчиком для постановочних бов, виставки костюмв, вогняного кнного шоу та звукв справжнх трембт“, – сказано в повдомленн.
Кадр з фльму "Захар Беркут" Сюжет. Зрозумло, що окупити бюджет виробництва за рахунок прокату в Укран вн не зможе н за яких обставин, про це не може бути й мови, проте фльм збираються показувати за кордоном. У проект узяли участь також голлвудськ кнематографсти. Якось вноч дво мсцевих мисливцв – брати Беркути – пробираються до ворожого табору та звльняють бранцв. Тому до нього треба пдходити перш за все як до ндустрального продукту, де важлива не творчсть одного режисера-автора, а стан ндустр як сукупност професйних груп, кожна з яких робить свою справу добре чи н. Ми м показували щось сво", - розповв укранський каскадер Дмитро Рудий про спвпрацю укранських казахських каскадерв. Тобто, схоже на те, що цей фльм деклька разв перекладався з укрансько на англйську та навпаки, але в переважнй бльшост того, що тут кажуть, залишився сенс. подарувала культур легендарну сторю про 300 вдважних спартанцв хнього царя Леонда. грн.
А велика мжнародна команда проекту налчувала понад 300 фахвцв. Спонсором фльму ТМ Льввське, в Музейно-культурному простор Львварня (м. Мсцев мисливц – брати Беркути потайки пробираються в табр, звльняють полонених вбивають сина Бурунди. Продюсер фльму гор Олесов щиро подякував спонсорам за пдтримку фльму та спльну роботу над його просуванням: Коли знмали фльм, були перш за все зосереджен на стор. Автори фльму подякували глядачам. Але якщо повертатися все ж таки до фльму Захар Беркут й бути хоч трохи серйозним, то про цей фльм можна сказати деклька принципових речей, оскльки його змст майже не передбача аналзу.
сторичний екшен був представлений на багатьох мжнародних кноринках, де неабияк зацкавив свтову аудиторю. - Було примно працювати над святковими костюмами. Щось схоже на справжн кно спромоглися зробити у глядацькому сегмент поки тльки Черкаси, як вийдуть на екрани наступного року. Про мужнсть чоловкв, жнок, дтей. Вс елементи, одяг, навть удзики були зроблен вручну. А в намистах жнок я використала коп з музейних експонатв. тому, прочитавши, побачивши цю стрчку, я знав, про що я сьогодн хочу розповсти”, – пдкреслив Сетаблав.
Цкава деталь: у монголв за фльмом головний символ – двоголовий орел. Можливо, у вонв-кочвникв теж були подбн зображення, але зараз це жорстко асоцються з Росйською мперю.
