О 17.00 год в музейно-культурному комплекс Львварня (вул. Клепарвська, 18) вдкриться виставка Свт Захара Беркута. На нй буде представлено 25 ункальних образв, створених художницею з костюмв Антонною Белнською спецально для зйомок сторичного екшену. Гост виставки зможуть дзнатися подробиц про створення фльму та посплкуватися з творцями фльму та акторами в неформальнй атмосфер в рамках фуршету.
Монгольська орда на чол з ханом Бурундою рухаться на захд, винищуючи все на свому шляху. вони були, в першу чергу, здивован тим, що пд час вйни в Укран опкуються культурою, кно зокрема. Попереду земл боярина Тугара Вовка тухольсько громади, яку очолю Захар Беркут. Вс елементи, одяг, навть удзики були зроблен вручну. Ранше глядач побачили тизер-трейлер проекту – вдео нового для укранського ринку формату, який зазвичай використовуться голлвудськими мейджорами на етап пост-продакшну. Скльки з нас пам’ята схожу сцену у фльм Снайдера? Тут повинн бути видовищн та вражаюч битви.
Актор вважа, що сторя про Захара Беркута близька кожнй людин. Продовжимо про недолки. Актори Парку були одягнен в костюми фльму та грали на барабанах, трембтах й нших народних автентичних нструментах. Що сподобалося найбльше? У гр акторв, у хньому зовншньому вигляд, в декорацях – нде не вдчувалась награнсть чи неприроднсть. Понад три тисяч костюмв шили клька мсяцв.
Все це разом може звести з розуму не тльки геолога, а й пересчного глядача. Офцйний синопсис цього фльму насправд повинен бути приблизно таким: У мальовничих Карпатах на CGI-гор маленьке село, мешканц якого мають силу онтв, репродуктивну швидксть грибв, вдвагу спартанських царв та старйшину з рдкого металу. Засмучу непромальовансть деяких сцен, як, наприклад, епзод з ведмедем – звр у ньому надто вже умовний. Генеральним спонсором фльму та прем'ри була ТМ "Льввське. Це дм-фортеця, яка захища свох мешканцв. Ну , зрештою, з точки зору нашого – це, поза всякими сумнвами, винятковий фльм. Головною рушйною ж силою фльму син Захара Максим – спритний молодий мисливець, який закохуться у дочку боярина Тугара Вовка. Захар Беркут навть не варто, напевно, лаяти за ледацтво у кноприйомах, за примтивне кносередовище, який вн створю, переймаючись тльки технчним станом картинки як у кно. А у Захар Беркут можна нашкребти ледве не три-чотири навть не сцени, а кадри, де можна побачити, що тут дйсно думали, як ефектно показати детал екшену.
Пдбиваючи пдсумки, скажу, що для мене весь Захар Беркут вдображений у динй сцен: любовнй, Максима Мирослави. Здавалося б, можна було розмахнутися на повну. Показати справжню гропрестолвську пристрасть, чуттвсть, сексуальнсть. Але що ми бачимо? Губи, плеч, губи, плеч… один статичний поставний кадр з голою дупкою двома нжками. Кадр, який залива свтло мсяця. Ось це для мене Захар Беркут. Недотягли. Вектор зрозумлий, чого хотли досягти – ясно. Однак не вийшло. Фльм не справля враження конкурентоспроможного, вн вторинний, вн банальний, таких фльмв було вже безлч. Але нхто ж не говорить, що поганий жанровий фльм – це кнець свту. Боронь Боже! Вн не настльки поганий, яким мг би бути – це вже точно. Помтно, що з Беркута намагалися витягнути все по максимуму, щиро намагалися. Але нема, повз, не витягли.
